дивно тому.....що я тут не була дуже довго,......але нарешті чи то добре чи погано...але є шо сказати і не тільки про теперішні моменти,хоча сталося дуже всього багато подорожі,почуття,емоції,сльози,сміх.....нові враження нові захоплення....навіть не знаю чи почати все по порядку чи все ж таки тільки про те шо турбує зараз......хоча знаю шо все буде так як захочеться розуму чи тій хєрні яка замість нього.......
в мене було найчарівніше літо за все життя...
так от....шось не можу почати...важко...чи просто не знаю з чого,так багато тафтологій...=)
нещодавно лягала спати і чомусь згадала батьків,але не своїх рідних,а батьків моєї....колишньої подруги)знаєте ми навіть з ними не попращлися,коли я переїхала...а вони так багато для мене зробили,можно сказати підібрали з вулиці....подружку їх доньки...вони були поруч,коли мені було погано,допомогали вибрати мені куртку,радили шось з приводу зовнішнього вигладу,відношення до життя,вони дійсно стали моїми другими батами,які були не на відстані ,а поруч......
а пам"ятаєш,як у нас з тобою все почалося?це було Різдво.....святе сво і ми пообіцяли шо прведемо його разом з твоїми батьками,а Новий рік у мене вдома.....мої батьки були від тебе в захваті.....дивно,але досі питають чи не помирилися ми з тобою......вже легше це сприймати так як пройшов час...Боже,так соромно буває шось згадувати....але те було...його не вкинеш.....*сміюся*(згадую ОЛЬШАНСКАЯ))))дурненька я була)знаєш,я рада шо ми з тобою не пересікаємося як паралельні,тошо важко бмені було набагато довше.....Бог є)я це зрозуміла,після того як залишилася живою після таких емоційних стресів.....за такий довгй час нашої роки бачила випадково тебе 1 раз,пережила..
з тєою не спілкуюся взагалі,лише з дівчинкою зі Львову,але вже рідко і з Женечкою....не знаю чого так...принципово,шоб нічого про тебе не чути і не знати......
нещодавно мене спитали "Ти когось любиш?"з такою інтонацією,що ніби"Дівчинко,ти хоч знаєш шо таке кохання",я посміхалася ....знаючи шо про кохання я дізналася дякуючи тобі)і мовчала нікому ого ажаючи доводити....знову ж таки дякуючи тобі я можу сказати "Я ЗНАЮ ШО ТАКЕ КОХАННЯ"!!!!
Вже немає потреби бачити тебе,чути,знати,відчувати....мене жаждять бачити інші люди...але питання "ЧИ ВОНО МЕН ПОТРІБНО????"відповідь невідома,я навчилася ити безх тебе і знаю шо зможу жити так далі,навчилася....але ніхто не знає чого то мені варте......краще вам і не знати.......
коли я майже не переспала з хлопцем,в головібуло"ІДИ НА ХУЙ"......відповідь.."хотіла-ПІДУ".....але не змогла
чи досі кохаю....нема відповіді..........................................................мабуть ні....чи брешу?НІ)просто пам"ятаю про тебе.....
ДЯКУЮ)
в мене було найчарівніше літо за все життя...
так от....шось не можу почати...важко...чи просто не знаю з чого,так багато тафтологій...=)
нещодавно лягала спати і чомусь згадала батьків,але не своїх рідних,а батьків моєї....колишньої подруги)знаєте ми навіть з ними не попращлися,коли я переїхала...а вони так багато для мене зробили,можно сказати підібрали з вулиці....подружку їх доньки...вони були поруч,коли мені було погано,допомогали вибрати мені куртку,радили шось з приводу зовнішнього вигладу,відношення до життя,вони дійсно стали моїми другими батами,які були не на відстані ,а поруч......
а пам"ятаєш,як у нас з тобою все почалося?це було Різдво.....святе сво і ми пообіцяли шо прведемо його разом з твоїми батьками,а Новий рік у мене вдома.....мої батьки були від тебе в захваті.....дивно,але досі питають чи не помирилися ми з тобою......вже легше це сприймати так як пройшов час...Боже,так соромно буває шось згадувати....але те було...його не вкинеш.....*сміюся*(згадую ОЛЬШАНСКАЯ))))дурненька я була)знаєш,я рада шо ми з тобою не пересікаємося як паралельні,тошо важко бмені було набагато довше.....Бог є)я це зрозуміла,після того як залишилася живою після таких емоційних стресів.....за такий довгй час нашої роки бачила випадково тебе 1 раз,пережила..
з тєою не спілкуюся взагалі,лише з дівчинкою зі Львову,але вже рідко і з Женечкою....не знаю чого так...принципово,шоб нічого про тебе не чути і не знати......
нещодавно мене спитали "Ти когось любиш?"з такою інтонацією,що ніби"Дівчинко,ти хоч знаєш шо таке кохання",я посміхалася ....знаючи шо про кохання я дізналася дякуючи тобі)і мовчала нікому ого ажаючи доводити....знову ж таки дякуючи тобі я можу сказати "Я ЗНАЮ ШО ТАКЕ КОХАННЯ"!!!!
Вже немає потреби бачити тебе,чути,знати,відчувати....мене жаждять бачити інші люди...але питання "ЧИ ВОНО МЕН ПОТРІБНО????"відповідь невідома,я навчилася ити безх тебе і знаю шо зможу жити так далі,навчилася....але ніхто не знає чого то мені варте......краще вам і не знати.......
коли я майже не переспала з хлопцем,в головібуло"ІДИ НА ХУЙ"......відповідь.."хотіла-ПІДУ".....але не змогла
чи досі кохаю....нема відповіді..........................................................мабуть ні....чи брешу?НІ)просто пам"ятаю про тебе.....
ДЯКУЮ)